рухомий

Чи темінь підкрадалася зухвало?
Як ми ступили у нічний вокзал,
Що ліхтарями нас блимкими проводжав.
Але здавалося замало
Цього в дорогу. Треба ще чогось!
І симофори, і неясні тіні
У перегонах стрічних миготінні…
І чи село, чи місто простяглось,
Коли наш склад війшов у його тишу.

І далі тихо рушили ми ще…
І залишили за собою місто,
Що вихлюпнулось, вилилося – тісно –
В околицях спочити і полях
(уява  малювала неземне)

Пошвидшили, пошвидшили ми рух
І хід, і порух – колії банальність –
І, нереальна як реальність,
За вікнами казковий світ.


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.