Агов!!!...Агов!!!... Луна не повернула голос.
Криниця проковтнула звуки...Звуки, звуки...
Десь там у глибині, на дні, нуртують сили,
гаснуть дні з ясними зорями в зеніті.
А потім виринають зненацька в час,
коли Зоря сховалася за оковиду край.
У пору цю на цямрину сідає мій янгол-охоронець.
Арлекін блідий умощується поруч...
І тихо так стає,
що чутно як краплинонька летить,
з відра зірвавшись...
Послухаймо цю тишу.
То янгол з арлекіном бесіду ведуть.
Їм не потрібні звуки...
-------
©2004 - 2011 Ingvar Olaffson
Агов
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2011
Свидетельство о публикации №111010407118
Свидетельство о публикации №111010407118
Рецензии
То янгол з арлекіном бесіду ведуть.
Їм не потрібні звуки...
Це так, немов час зупинався на мить...,
ДЯКУЮ!!!
Лидия Филимонова 26.01.2011 14:09 • Заявить о нарушении
Їм не потрібні звуки...
Це так, немов час зупинався на мить...,
ДЯКУЮ!!!
Лидия Филимонова 26.01.2011 14:09 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.