Самотня вибiлiла тiнь

Самотня вибіліла тінь
У темній ночі Чорторию,
Поснуло се... лишень не смію
Сей спокій рушить, янгол мій.
Одвічний пасинок - дитя
Злате ребро по небу носить
І обсипає на покоси
Сих млявих зір
Скупе лиття.
Мій вірний ленник озорінь,
І де тебе іще зогрію...
У темній ночі Чорторию
Самотньо плине біла тінь.




16-17/10/


Рецензии
Таємниче і зворушливо. Красива поезія Ваша, Володимире.
Дякую. Дуже сподобалися всі вірші, які сьогодні читала.
З повагою,



Веточка Вишни   31.01.2011 18:01     Заявить о нарушении
Дякую Вам, що завітали, і за тепле слово вдячний.
З повагою,

Владимир Киевский   01.02.2011 09:11   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.