***Осінь — у барвистому намисті. Як циганка — з бубоном в руці. Поцілунок — чистий і вогнистий на моїй зоставила щоці. Не забуду: вчора в бубон била, танцювала, дика і палка, і, немов на картах, ворожила на кленових зоряних листках. Я платив грошима їй немало, потім серце вийняв — і віддав, і вона мені тебе вгадала так, як я того і забажав. Де циганка? Де відьомські коси у стрічках, квітках і дукачах?.. Так, тебе наворожила осінь на кленових зоряних листках… Євген Гуцало © Copyright: Цветков Александр, 2020.
Другие статьи в литературном дневнике:
|
