***
Корона - теж, що і тавро
назовні штука.
Чим голосніше верземо -
даремній вуха.
Якиї б не були міцні
брехні кайдани
побачить круль не у ві сні
вогні Вальгалли.
До того, як зійде зоря
від неписменних,
останній довід короля -
піти зі сцени.
Які розстеляться шляхи,
що буде далі,
мені фальфарові птахи
нащебетали.
До шиі звабиться ярмо,
рука до гільйотини,
глядачки сплачуть у кіно,
паук у павутинні.
торкнулись губи до трави
і шепотіли
останнє слово голови
уже без тіла
останнє слово голови уже без тіла
Другие статьи в литературном дневнике:
- 30.06.2019. ***
- 14.06.2019. ***
- 13.06.2019. ***
- 05.06.2019. ***
- 02.06.2019. ***