***

Цветков Александр: литературный дневник

Корона - теж, що і тавро
назовні штука.
Чим голосніше верземо -
даремній вуха.


Якиї б не були міцні
брехні кайдани
побачить круль не у ві сні
вогні Вальгалли.


До того, як зійде зоря
від неписменних,
останній довід короля -
піти зі сцени.


Які розстеляться шляхи,
що буде далі,
мені фальфарові птахи
нащебетали.


До шиі звабиться ярмо,
рука до гільйотини,
глядачки сплачуть у кіно,
паук у павутинні.




торкнулись губи до трави
і шепотіли
останнє слово голови
уже без тіла




останнє слово голови уже без тіла



Другие статьи в литературном дневнике:

  • 30.06.2019. ***
  • 14.06.2019. ***
  • 13.06.2019. ***
  • 05.06.2019. ***
  • 02.06.2019. ***