***
безглузда ненавісті сила,
за око- око, за життя життя,
О, смуток мій, улюблений притулок
самотності на хвилі жалюгідних чвар,
ти мій дев"ятий вал і перший порятунок,
сумління немочі і мудрощі тягар.
Гірчичне зернятко дитячого засмутку
в заставу візьме храмовий лихвар
і лицемірства здобич капатиме хутко
дрібною міддю до мошонки скнар.
Жадання помсти відбирає сили,
за око око - стане світ сліпим,
як той кобзар на краю небосхилу -
моєму смутку вічний побратим...
переросте в зморшкувату губку
безсовісті
переростає
засмутку
слодкий нанана і гіркий тягар
мої душі глуші
ти мій тягар, ти мій рятунок
на хвилях чвар
в глуші самотної душі
Другие статьи в литературном дневнике:
- 29.05.2019. ***
- 09.05.2019. ***