Илахим, Игорь Литвиненко
Очi кольору горiха
Илахим
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.
Кохаю ці підступні вії,
Волосся чорне і льняне,
Фантазій дикі буревії,
Що з пекла в рай несуть мене.
Колючість слів і ніжність шкіри -
В ній що завгодно віднайдеш.
І хижа грація Багіри.
І ніжність Нали в ній є теж.
Сама не знає, що є сяйвом
Від тіні вій до пальців ніг.
Між нами все є третім зайвим -
Весняна повінь, перший сніг,
Останній дзвоник дитинчати,
Футбол, поезія, кіно,
Мудрі книжки, дебільні чати…
Вона моє пробите дно,
В ній моє сьоме небо тощо.
Це найжиттєвіша з хвороб.
Якщо у неї в серці дощик,
Змиває весь мій світ потоп.
Якщо тремтять у неї руки,
В мені жахливий землетрус.
В ній кайф шаленої напруги.
В ній біль – від нього я дерусь
На стіни, щоб стекти безсило,
Неначе справді без кісток.
В ній лід, що й ангела б збісило.
А гляне – наче кип'яток
На зовсім голу душу ллється.
Чимало всякого було.
То й у зіркової фортеці
Давно всі башти вже знесло.
Це важче чорної роботи.
Хоч занавішуй дзеркала.
Але вкладу в останній подих:
«Спасибі, сонце, що була!»
Джерельце щастя, вир із лихом,
Де чортеня не затиха.
І очі кольору горіха,
І губи з присмаком гріха.
© Copyright: Илахим, 2024
Свидетельство о публикации №124033000083
---
Ложь диагноза...
Чуть-Чуть Другой
ЗА-сердце, тихая - тронь-ка:
Здесь - будто издалека,
Слишком ещё ты девчонка -
Если - подросток пока...
Пару дари мне - запястий:
Сквозь тишину - хоть убей,
Я, проповедую счастье -
Пастве обиды твоей!
К мёду - добавь каплю йода:
Здесь - где тоски ого-го,
Скоро, как будто по морде -
В душу ударишь - кого?
Сдвинь - одеяло постели:
Снят вместо правды - картуз,
Лишь бы, устав беспредела -
Чтил - Конституцию чувств...
Наземь клади - каланхое:
Школьница - наверняка,
Я - если мальчик, с тобою -
Старше чуть-чуть - старика!
Воздух - клюют свиристели:
Если открыта тетрадь,
Господи: можно Тебе ли -
Лично - Всевышнего знать?
Скользко - оврагу у склона:
ЖАра чуть жарче - печи,
Обе чтоб стали довольны -
Горем - беду огорчи...
Снег - обозначь первопуток:
Фраз предвещая раскол,
Ты ли, мальчиший рассудок -
К разуму - силой привёл?
Лэйла ты - или Оксана,
Если чернА - головня,
Нет у ошибки изъяна -
Будто бы нас - у меня...
Тронь занавеску - за тени:
По одному, но - вдвоём,
Я, у костра предпочтений -
Пламя пытаю - огнём!
Свет - заряди от иконы:
Дымка текла чтоб со скул,
Помнишь: стакан самогона -
Я - шмурдяку протянул?
Верь: пустота - это много:
Чтоб укачало - самшит,
Пьяной подружкой, дорога -
Возле обочины спит...
"После" - отстало от "рано":
Лгал чтоб диагноз - врачу,
Ложь человечью, обману -
В чьей голове я учу?
В небо - прокладывай рельсы:
Рядом - как снайпер в бою,
Боженька, чтоб насмотреться -
Фотку поставил твою!
Бейся о сумерки - локоть:
Плакало чтоб - вороньё,
Пусть, дольше жизни Он смотрит -
Вместо меня - на неё...
Другие статьи в литературном дневнике:
