***

Майже пальцями, майже пальцями,
Серед рим - прокладаю гать...
Присягаюся! Присягаюся -
Українською не мовчать!

Присягаюся - ледь до вечора,
Бо на ранок - в м/який спориш,
Кровотечею... кровотечею -
Як дозріє - пролл/ється вірш...

Наче голову - душу стискую,
Та розгойдую біль - здаля...
Українською... українською -
Хай усі гомонять - поля!

Замість зошита - серце дряпаю,
Бо над ланом, де вітер йде -
Наче прапором... наче прапором -
Небо випнулось - молоде!

Я журбою - до слів приречений,
Бо відтоді у світі є:
Де не вигукни, кожне речення -
Україною настає!

Бо на мову - ніщо не вплинуло,
Тож, і соняхи у клею -
Батьківщиною... Батьківщиною...
Батьківщиною визнаю!

Игорь Литвиненко

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.03.2021. Игорь Литвиненко
• 28.03.2021. Игорь Литвиненко
• 27.03.2021. Игорь Литвиненао
• 26.03.2021. Игорь Литвиненко
• 22.03.2021. Игорь Литвиненко
• 17.03.2021. ***
• 15.03.2021. ***
• 13.03.2021. ***
• 12.03.2021. ***
• 10.03.2021. ***
• 09.03.2021. ***
• 08.03.2021. ***
• 07.03.2021. ***
• 06.03.2021. ***
• 05.03.2021. Два Игоря - два солнца на поэтическом небе Стихиры
• 04.03.2021. ***
• 03.03.2021. ***
• 02.03.2021. ***
• 01.03.2021. ***