Миг

Эввелин: литературный дневник

Напиши на чужому конверті
Те, що так у листі не згадав.
І за крок до відважної смерті
Будь таким, яким Бог тебе знав.


І поглянь, як навколо світає;
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...


Пригадай той садок коло хати,
Де плекав свої мрії малим.
І де читав перед сном тобі Тато;
А ти - сидів коло вогнища з ним.


І поглянь, як навколо світає,
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...


Поверни своє перше кохання -
Най душа, як тоді защемить.
Посміхнись ти для неї востаннє -
Краще так, так хоч менше болить.


І поглянь, як навколо світає.
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...


Напиши на простому конверті
Те, що так у житті не сказав.
І за крок до відважної смерті -
Будь таким, яким Бог тебе знав.


І поглянь, як навколо світає;
І як сніг неймовірно блищить.
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить...


Потерпи, най вона зачекає
Ще мить...
Не спіши,
Вже весна наступає -
За мить...




Другие статьи в литературном дневнике: