що казала зоря

Андрей Ядвинский: литературный дневник

очі відтінку індиго
начебто сонні моря
ховають в собі кораблі
колискова лунає у водах
мутних, доволі бентежних
губи в ромашковому пилку
вісім планет шепочуть казки
лаймове сонечко ручки тягне
чути: «прошу, врятуй нас, зірко»


«хапайтеся за золотисті промінчики
зі мною правда, надія, совість та віра
ми збережемо вас, люди, та вашу країну» –
ось що казала зоря, ось що віщувалося течією


/навіть якщо змерзне мій чарівливий всесвіт,
сонячні зайчики вмить проженуть алярм крижаний/



© Copyright: Асоя Оди, 2022



Другие статьи в литературном дневнике: