Елена Сердюк 3
Мине колись, як марний пустоцвіт.
Але, якщо хоч хтось почує слово,
До людяності небайдужий звіт
Моїх віршів, простих, недосконалих,
Де світ надії, віри в майбуття,
Як промінь сонця теплий, заблукалий
У непроглядній темряві життя,
То більшій шани у житті не треба,
Якщо те слово у серце проросте,
Потягнеться, як паросток до неба,
Та квіткою надії зацвіте.
Для когось..може..
Травень 2022р.
Произведений: 203
Получено рецензий: 324
Написано рецензий: 339
Читателей: 21611
Произведения
- Как молоды мы и наивны были - философская лирика, 24.12.2017 16:35
- подруге Оле - без рубрики, 13.09.2017 18:43
- я свободна! - любовная лирика, 13.09.2017 18:39
продолжение: ← 101-150 151-200 201-203