Вбрикни jiх муха
Самі цапи од вечора до рання.
Он, той мерзотник з вискубаним боком
Тупцює поруч. Тьху на тебе, драння!
А цей рудий нахаба однорогий
Чіпає, згинь розпуснику, за ноги!
Бридке страхіття трусить бородою –
Й воно туди ж. Потворо, біс з тобою!
І ще один вимекує з-за спини
Паскудні натяки. Геть, капосна скотино!
А я – розкішна лапця-киця-краля,
Струнка, примітна, видно мене здалля.
Вчепурена та вишукано вбрана,
У капелюшку – викапана панна…
Чом, горенько, мені судилась доля
Опудалки на капустянім полі?
Свидетельство о публикации №122111201691