I доля, i любов - все шкереберть
Стомилася душа, втомилось тіло.
І вже хотілось написать про смерть.
А про життя писати не хотілось.
І поруч хтось казав про те саме –
про шкереберть, про долю, тіло й душу.
І вітер дме – той, з півночі, – зле дме,
мов вирішив мене й моє порушить.
І вже нема, здавалось, вороття –
над світом пануватиме злий вітер...
Та ось мені всміхнулося дитя,
і розумієш, що повинен жити...
Свидетельство о публикации №122102804579
Наталия Нездешняя 04.11.2022 14:41 Заявить о нарушении