наразi сумно, як нiколи
душа болить
i навiть запах матiоли
не веселить,
не веселить бджолиний гомiн
"смiх" ковили,
та вiдзвук сонячних симфонiй
поза iмли...
наразi хмари вiзерують
мережку "слiв",
а вiтер нинi їх цитує
вже як зумiв...
лишає вислови вендети
десь у пiтьмi,
бо запросили вже кларнети
в серпневi днi...
стерня наразi коле ноги,
ятрить серця,
сміється місяць круторогий
в плащі ченця,
він має сенс порахувати
рясноту зір,
щоб коло суму розкувати
з цепка зневір...
26.08.2022
душа болить...
© Copyright: Людмила Аристархова, 2022
Свидетельство о публикации №122082603782
Свидетельство о публикации №122082603782
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.