Бачу...

Тисячу рокiв
любов на землi iснуе,
часом здаеться,
що свiт iснував завжди,
тисячу рокiв
правда i кривда воюють
i на полотнах нашого життя
залишаються
вiйни цiеi слiди,

Проти всесвiтнього зла
лиш тiльки природа повстала,
адже Богом самим
вона створена була,
i багато чого уже
з давнiх давен змiнилось,
а багато чого зовсiм не стало,
та лишилась природа
i живе тепер так,
як i тисячу рокiв
назад жила,

        Бачу удень Солнце на небi,
        бачу вночi Мiсяць не небi,
        бачу тебе в собi,
        а себе - в тобi,
        вiдчуваю любовь,

        Бачу постать свою
        в твоiх кроках,
        бачу сердце свое
        в твоiх руках,
        бачу як тече
        в тобi моя кров,
        вiдчуваю любов,
   
        Бачу удень птахiв в небi,
        бачу вночi зiрки на небi,
        бачу тебе в собi,
        a себе - в тобi,
        вiдчучаю любов,

        Бачу вдень на землi
        простори безмежнi,
        бачу вночi на небi
        планети протилежнi
        бачу себе на землi,
        а тебе - на небi
        i на космiчному кораблi
        я вже лечу до тебе,   

Залишились один на один
природа i людина,
можна знищити все на землi,
та неможливо на небi
i якби я знав, як працюе
та страшна машина,
я лишив би на нiй
лишь одну тiльки кнопку
"Не треба!",

        Бачу як моя земля плаче,
        бачу те, шо нiхто ще
        нiколи не бачив
        плачеш ти, плачу я,
        плаче з нами земля
        i вiдчувае нашу любов...