Здавалось, не завершиться зима.
Здавалось, не закінчиться негода.
Нема, здавалось, іншої погоди,
і пори року іншої нема.
Ні діти, ні дорослі, ні старі
не знали, в хаті де себе подіти,
питали зло: «То де ж ви діли літо?» –
в голодних безневинних снігурів.
І я вдивлявся в Всесвіт крізь вікно,
як немічно іде за хлібом старість,
як снігурові розлучились пари,
бо розсварились: «Літо... Де ж воно?».
І я би зиму теж, як всі, сварив
недобрими і зимними словами,
та наше літо в серці завжди з нами,
і я для тебе каву заварив...
Здавалось, не завершиться зима
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122013001433
Свидетельство о публикации №122013001433
Рецензии