Відклади все на світі, і будем удвох, як колись.
Почитаєм книжки. А точніше – це ти почитаєш.
Буду слухати, буду радіти читанню до сліз.
І не текстам, а тому, як гарно слова промовляєш.
Я люблю інтонацій твоїх глибину чарівну.
Ти напевне сама і не знаєш, яка ти чарівна.
Ти читаєш про себе таку чарівну таїну,
що лиш я її чую в моментах читання наївних.
Ось сторінку завершено... Ось завершилась глава...
Я – у захваті. Я – розкошую на кожному слові.
Тільки ти не питайся, якими були ті слова:
пам'ятаю лише інтонації – щастя любові.
Вiдклади все на свiтi, i будем удвох, як колись
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122011108890
Свидетельство о публикации №122011108890
Рецензии
