терпке червоне

Зів‘ялі квіти не вірять у бога
Вони про втрачене дитинство
Вони про тривогу

На мить забуваєш про всі оті трабли
Гойдаєш вітрами себе
Щиро мовчиш

Показуєш сховане небу і морю
Та в двері всеoдно шкребе
Техенько кричиш

Шукати баланс
Не ділити на біле та чорне
Бачити сни

Між я і ти прозорий резонанс
І дуже терпке червоне вино
Світло ввімкни


Рецензии