А жіноча душа не питає, кохати чи ні, –
як уже покохала, то буде кохати довіку.
Не питається жінка: «Дозволь закохатись мені?».
Лиш жіноча душа обирає собі чоловіка.
І страждають жінки, як душа не того обере.
І страждають. І плачуть. Молитву до Бога возносять.
А обрала душа – то кохання ніколи не вмре.
Навіть як на могильному камені сльози – мов роси.
Звідки стільки любові у вічній жіночій душі?
Не питайтесь у жінки, а просто дивіться у очі...
У бездонних жіночих очах пломеніє рушій –
та жіноча душа, що лиш щастя в любові і хоче...
А жiноча душа не питаe, кохати чи нi
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120091501964
Свидетельство о публикации №120091501964
Рецензии
