Найлегше образити - душу
беззахисна – саме душа.
І душу в словесну калюжу
штовхнути покидьки спішать.
Беззахисна... Як захиститись,
коли навіть крику не чуть?
Душі зостається молитись.
Зі словом – до Бога – їй путь.
А тих, що образили душу,
нехай – хай на мить – вразить щем...
Я душу обстояти мушу –
хоча б цим простеньким віршем...
Здавалося б, що того вірша?
Слова, коми, крапки, рядки...
А біль відчуваєш – і пишеш:
і душу лікує-таки...
Свидетельство о публикации №120091300570