Вона до тих жінок належить, яким знайоме слово «щастя», –
вона його не промовляє, а просто носить у душі.
І їй із цим надійним словом вже не судилось розпрощатись.
А ті слова, що нещасливі, їй неприйнятні і чужі.
Це слово «щастя» їй у спадок залишили дідусь і тато.
Вони були чоловіками, що жінку носять на руках.
Вони дали їй зрозуміти, що треба жити і кохати,
що слово «щастя» – сенс жіночий, воно живе у всіх жінках.
Живе у всіх... Та, переважно, жінкам це слово тільки сниться,
хоч кожна мріє розпочати зі словом «щастя» добрий лік...
Та в слові «щастя» є маленька і вкрай важлива таємниця.
Це слово має дарувати коханій жінці чоловік...
Вона до тих жiнок належить, яким знайоме слово...
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120091007589
Свидетельство о публикации №120091007589
Рецензии