Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Хоть я не сокiл, чому я лiтаю?
Чому менi, Боже, ти крилець двух дав?
Я землю покинув та й в небо злiтав.
Далеко за хмари, подалі від свiту,
Щукать собi долi, на счастье привiту.
I ласки у сонця, у зірок прохать,
У свiтi їх яснім себе показать.
І в свiтi їх яснім себе показать.
I долi щукать!
Мы крылаты
© Copyright: Солнечный Привет, 2020
Свидетельство о публикации №120081802029
Свидетельство о публикации №120081802029
Рецензии