Хоч наша друга зустрiч сталася через столiття
через століття, через вік,
шепнула раптом: «Я боялася,
щоб не дізнався чоловік».
А що ж було? Цнотливість кавова.
Дві усмішки людей незлих.
Лише слова були не зайвими.
Ми навіть пальців не сплели.
Чому тебе страшить невтрачене?..
Чом руку не береш мою?..
Чом у невинному побаченні
я вічну каву цноти п'ю?..
Свидетельство о публикации №120042101213
Иван Ярославов 21.04.2020 14:35 Заявить о нарушении
Миклош Форма 21.04.2020 15:27 Заявить о нарушении