Людмила Юферова. О, если б понимал...

Мой друг любезный, ты не падай духом,
Не прячься снова в норку – виртуал.
Взгляни в окно, какая заваруха,
С цветами день и солнечный портал.

Ты свой корабль с потрепанным ветрилом,
Не сомневаясь, с юностью связал.
Что разрыдался, складываешь крылья
И без любви ответной чахнуть стал?
 
Твоя любовь всего лишь горстка жара
И нереальный иллюзорный свет,
Похожа на заслуженную кару
С немалой разницей, аж в тридцать лет.

Нежданно вдруг нагрянула цунами.
Так что же сделала с тобой любовь?
Лазурно небо, поле с васильками…
А есть ли толк от этих нежных слов?

Смеется день и солнечно искрится,
Купается в разнообразье трав...
А девушка задумчиво таится…
О, если б понимал и если б знал.

/перевела с украинского языка Инесса Соколова/

---

Оригинал

Автор: Людмила ЮФЕРОВА, Украина

ЯКБИ Ж ТИ ЗНАВ

Мій любий друже, ти не падай духом
І не ховайся в мушлю-віртуал.
Он за вікном – квіткова заворуха,
І день зайшов у сонячний портал.
 
Свій корабель з обшарпаним вітрилом
Припнув до безнадії без вагань.
Чого ридаєш і складаєш крила,
Марнієш від нездійснених кохань?
 
Твоє кохання – тільки купка жару
І нереальний ілюзорний світ,
І схоже на заслужену покару
З різницею у цілих тридцять літ.
 
Що ж ти зробила, звабнице-любове?
Не ту, не ту на старості зустрів!
Летить у небо – поле волошкове –
До безнадії стільки ніжних слів.
 
А день сміється, сонячно іскриться,
Купається у розмаїтті трав…
А в дівчинки є інша таємниця…
Якби ж ти розумів, якби ж ти знав.

08.06.2018

http://tvoistihi.com.ua/article/102531


Фото: автор Людмила Юферова