Нiчка тепла

Нічка тепла і зоряна-зоряна,
Нічко тепла, ой нічко смачна,
Вкусом стиглого плоду протоптана,
П'ють легені а нічка без дна.
За бездонністю нічки сховатися,
За безчисленним світом зірок,
А сховавшись від дня розливатися
В трави в їх оксамитий вінок.
Не ступити тривогам до серденька,
І ногам не торкнутись трави,
Зорі склоняться співом до личенька,
Й позовуть - будь назавжди де ми.
І вплітається серпень озвучений
Голосами землі і вітрів,
Світ захмарений  завжди обручений,
Перснем радості в диві подій.
В ненашвидкоруч крила ізшитії,
У оздоблені сонця горять,
Білим днем ті стежки перемитії,
Легкість щастя! - політ не спинить!
Як захоче напасти ворожая,
Сила пітьми на диво полях,
Хай же знає, згорять кості з кожою,
Й не залишиться з враженьки прах.
Бо в поля ці невидимі й видимі,
Лиш мені й дивам жита злетіть,
Лиш мені де світи відокремлені,
Серпнем щедрим здійснити політ.
Серпень 17р.