Цвiтом бiлим...

Цвітом білим вкриті абрикоси,
Скоро небу славу вознесуть,
Скоро-скоро в свої віти-коси,
Верби сестри квітень заплетуть.
Стануть зимнім холодом не сплячі,
Стануть не в колишньому вбранні,
Стануть во убранствії ще кращім,
Боже Щедрий, то пошли й мені...
І святая в небо досконалість,
Зору взявши від усіх колін,
Заспіва - о Боже, маю радість,
Волі Бога жити средь творінь.
Досконалість хай же в мудрість неба,
А моє життя - Тобі хвала!
Боже Щедрий, хочу так же любо,
Тебе славить як оця верба.
А коли із вирію до хати,
Ластівочки мир нам принесуть,
Й не збудує ворог тут палати,
А гніздечка мирнії зів'ють.
Боже Щедрий хай і нам смиренним,
Щастя як цим ластівкам вовік! 
Небеса священнії знаменням,
Возвіщають часу мирний лік.
...Цвітом білим вмиті абрикоси,
Сестри верби в дзеркалі ріки,
Та їх душі в Бога щастя просять,
Мати крила, як ті ластівки.
Щоб крилаті крилами міцніли,
Повними натхнення во любві,
В небеса злетіли й злились з Тими,
Хто за світ наш в вічній боротьбі.
І земні творіння у поклоні,
В дні квітневі з нами Щедрий Бог,
І схилилось небо чистим лоном,
З Паски Бога зробим новий крок,
Очі-очі-очі наді мною,
Засміялась дружбою блакить.
Всі святії - радості сім'єю,
В дім дитини вік наш захистить.
О, святая мить!