Твої очі-як маяк в пітьмі
Супроводжують крізь бурі й грози…
Як згадаю їх на самоті-
То тріпоче серденько,мов цвіт мімози.
Очі ці пророчать новий день,
І для них одних лиш сонце світить.
Гріють в темну нічку від пісень,
Зорі їм свій шлях на небі мітять.
Я в очах твоїх шукала день,
Сонячний,в яких ані хмаринки.
Він веселий,сповнений пісень,
Перетворює життя моє в зернинки.
Проросту пшеницею в полях,
Колоситись буду сонцю в радість.
Ти волошками зростаєш у піснях-
Все найкраще тільки в собі маєш.
Буду ясним місяцем вночі,
Щоб мені світили очі-зорі…
Все,що маю,я віддам тобі,
Ти-маяк,взірець в життєвім морі.
Маяк
© Copyright: Мария Кирилова-Лукавецкая, 2018
Свидетельство о публикации №118012004852
Свидетельство о публикации №118012004852
Рецензии