Вони просто знайомі, не більше,
В їх розмовах жодних натяків на стосунки,
Та її серце чомусь радіє, коли він їй пише,
І його повідомлення їй дорожчі ніж подарунки.
Взимку завжди легше боротися з самотою,
Весна ж інакше розставляє приорітети,
Вона зрозуміла, що хоче бути тепер саме тою,
Хто п’є з ним каву ранкову й читає свіжі газети.
Скляні вітрини і граючі блиском декори,
Її не манять як було це з нею раніше,
Вона хоче дітей, хоче збирати малечу до школи,
Вона вже знає, що краще для неї тепер, що важливіше.
Вони просто знайомі, не більше,
А можливо їм обом це дійсно здається,
Він любить читати, про що вона йому пише,
І посміхається, коли вона дзвінко сміється…
Вони просто знайом...
© Copyright: Евгений Запорожчук, 2017
Свидетельство о публикации №117051411317
Свидетельство о публикации №117051411317
Рецензии