Ми з ними перетнулися в житті –
дрібні мурахи, лісова малеча...
Чи два, чи три забігли нам на плечі,
як випадкові свідки почуттів.
А ми в той день – на те немає слів –
самотність під деревами забули.
Якби не ці, на плечах, ми б заснули,
та нам були мурахи замість снів.
Ми просто їм на мить закрили путь.
Куди вони спішили, хто їх знає...
Що їм, малим, палка любов земная?
Ми їх струсили легко – хай живуть...
Ми з ними перетнулися в життi, абo Мурахи
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117032209459
Свидетельство о публикации №117032209459
Рецензии