У кожного в серці свій біль і свої образи,
Свої реалії, надії і почуття.
Там цілий світ в якому як блискучі стрази
Спалахують і гаснуть людські життя.
І твоя душа, твої сумніви, чи надії
В тому місці лиш збитого попелу пил.
Кому потрібні твої кривди і твої мрії,
Якщо на свої не вистачає ні крові, ні сил?
І не кричи, не волай, не звертайся до Бога.
То все марно, для всіх них ти безглуздий мім.
Просто сядь, помовчи і якщо там твоя дорога
Без надії в краю тім будуй свій дім.
Просто сядь укр
© Copyright: Молька Василий, 2017
Свидетельство о публикации №117020906564
Свидетельство о публикации №117020906564
Рецензии