Пообіцяли психотерапевта...
І привели. Дорослий. Нестрункий.
Не той, як уявляла. Не такий.
Та, дякувати Богу, що не секта.
Він усміхався, щось казав. Нарешті.
Хоч хтось у хаті поруч. Не сама.
100 000 літ нікого тут нема.
Лиш гучномовця дух по хаті вештав.
Поспілкувались. Пригостила чаєм.
Він смакував. Хоч цукру мало клав.
І на прощання руку цілував.
Вклонився. І пішов. Я пробачаю...
Бо мріялось, аби прийшов навік
не психотерапевт, а чоловік...
Вiзит психотерапевта, або 100 000 лiт
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116073107127
Свидетельство о публикации №116073107127
Рецензии