Я боюся старіти, а просто – старіти сама...
Хоч мені часто кажуть, що молодо я виглядаю,
тим не менше, коханий, нема тебе поруч, нема.
Як без тебе прожити, коханий, я просто не знаю.
Ось і діти від раннього шлюбу уже підросли.
Ось онуки мені усміхаються ніжно і мило.
Знаю, вічно на крилах любові мені їх нести.
Але хочу відчути, коханий, твої сильні крила.
Де зустріну тебе? І коли я зустріну тебе?
Де та стежка незнана, якою ти ходиш, коханий?
І про зустріч з тобою щодня я питаюсь в небес.
І щоночі у снах ти мене окликаєш: «Кохана»...
Днi i ночi жiночi, або Свiтла мрiя
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116062200905
Свидетельство о публикации №116062200905
Рецензии
Трішки незручно для мене виходить, я передбачав, що це вірш про те, як жінка живе після першого шлюбу...
Може, змінити слова раннього на першого?
Миклош Форма 22.06.2016 11:01 Заявить о нарушении
Може, змінити слова раннього на першого?
Миклош Форма 22.06.2016 11:01 Заявить о нарушении