Так обережно, як беруть за талiю...
уперше ту, хто пристрасті не зна,
я за стеблинки обійму конвалії,
вдихну і прошепочу: «Ти – весна»...
Конвалії – чарівне слово любощів.
Немов ім'я коханої кажу.
У квіточках пахучих сум загубиться,
і я цю мить у серці збережу...
Конвалії – сором'язливо, стримано
схиляються, та пахощів – на вік...
Конвалій аромат пашить: «Візьми мене –
й кохай мене довіку, чоловік»...
Свидетельство о публикации №116052101662
НО Я ОЧЕНЬ РАДА...
ДРУГОГО НЫНЧЕ НЕ ХОЧУ!!!!
смеясь ...лечу!!!
Ирина Корьёва 2 21.05.2016 07:23 Заявить о нарушении
Миклош Форма 21.05.2016 07:33 Заявить о нарушении