Жизнь за окном. Акростих

Здравствуйте, дорогая Нина! случайно зашёл к Вам на страничку (шучу).. а тут такая красотища! такой чудесный Акростих! целый мир бушует за окном! тут тебе и Богомол, и ёжики, .. и акация, и виноград.. - и у каждого своя жизнь..
Всех окрылил Ваш цветущий сад! и меня тоже!
Спаси-БО(г)!

==========================
Життя за вікном. Акровірш
=================================
(перевод на украинский язык: Николай Сысойлов)
http://www.stihi.ru/2018/11/08/4054

***
_______________________ Тетяні Савіновій, поетесі

Ти глянь: укрився снігом зранку сад –
Елегія «зимового світанку».
"Та то не сніг – шепоче виноград –
Я бачив сам, як сад розквітнув зранку".
"Не сніг, не сніг… – шепоче вслід вікно –
А білі квіти, як же їх багато!

Скрізь казка, гляньте, – наче у кіно:
Ану виходь негайно, друже, з хати!"…
"Весна вирує! – рипнули щаблі –
І кожна мить – це казка з дивним слайдом;
Небесні хмари – наче кораблі:
Ось гляньте, друзі, біла в’язь над садом".
Вітрець услід: "Який казковий світ! –
Ах, як чарують серце квіти дивні"…

З небес лунає сонячний привіт –
І перші бджоли вже складають гімни.

Ще зранку славить Бога Богомол,
Охочий до божественної рими:
Лунає вірш – і дивний ореол
Кружляє садом, і летить над Кримом.
І навіть їжачок, що був у стресі,
Натхненно вірш складає поетесі.
О, Ве'сно! всіх чаруєш ти незримо

***
Николай Сысойлов,
08-09.11.2018

Фото – из личного архива Нины Плаксиной, которая справа
(слева – Татьяна Савинова из Щёлкино, см. эссе внизу)

=========

С ударениями
==========================
Життя' за вікно'м. Акрові'рш
=================================
(перевод на украи'нский язык: Николай Сысо'йлов)
http://www.stihi.ru/2018/11/08/4054

***
__________________________ Тетя'ні Са'віновій, поете'сі

Ти глянь: укри'вся сні'гом зра'нку сад –
Еле'гія «зимо'вого світа'нку».
"Та то не сніг – шепо'че виногра'д –
Я ба'чив сам, як сад розкві'тнув зра'нку".
"Не сніг, не сніг… – шепо'че вслід вікно' –
А бі'лі кві'ти, як же їх бага'то!

Скрізь ка'зка, гля'ньте, – на'че у кіно':
Ану' вихо'дь нега'йно, дру'же, з ха'ти!"…
"Весна' виру'є! – ри'пнули щаблі' –
І ко'жна мить – це ка'зка з ди'вним сла'йдом;
Небе'сні хма'ри – на'че кораблі':
Ось гля'ньте, дру'зі, бі'ла в’я'зь над са'дом".
Вітре'ць услі'д: "Яки'й казко'вий світ! –
Ах, як чару'ють се'рце кві'ти ди'вні"…

З небе'с луна'є со'нячний приві'т –
І пе'рші бджо'ли вже склада'ють гі'мни.

Ще зра'нку сла'вить Бо'га Богомо'л,
Охо'чий до боже'ственної ри'ми:
Луна'є вірш – і ди'вний орео'л
Кружля'є са'дом, і лети'ть над Кри'мом.
І на'віть їжачо'к, що був у стре'сі,
Натхне'нно вірш склада'є поете'сі.
О, Ве'сно! всіх чару'єш ти незри'мо

***
Николай Сысойлов,
08-09.11.2018

Фото – из личного архива Нины Плаксиной, которая справа
(слева – Татьяна Савинова из Щёлкино, см. эссе внизу)

=========

Татьяна Николаевна Савинова – поэт и прозаик. Природа Крыма – постоянная Лирическая героиня, как в стихах, так и в прозе. Стихи собраны в книге «Мой эдельвейс», проза в томике «Харьковские были и крымские чудеса». Приведу слова редактора Валерия Анатольевича Гаевского: «Всё прозаическое творчество автора можно по аналогии назвать «Записками беспокойного эфира», и это правда, и это превосходно, как и та мера искристого, яркого и многомудрого таланта, который наделён человек необычной наблюдательности, необычного видения жизни.
Быль и чудеса, небыль и действительность – всё сплелось в виденье Татьяны Николаевны в многослойные косы: здесь прядь мистики, здесь – документалистики, здесь – дзен-философии.
Автор без утайки делится мирами двух географических пространств, где проходило и проходит её философски-наблюдательное насыщение. Её сборник «Харьковские были и крымские чудеса» – сборник былей и мыслей для тех, кто умеет видеть в, казалось бы, изведанной повседневности – фантастическое, непохожее, значащее» (эссе Нины Плаксиной http://www.stihi.ru/2016/05/19/9886).

Сысойлов Николай   08.11.2018 13:38   •   Заявить о нарушении