Людмилы Юферова. Криниця - Колодец. 2-й, авт

Автор: Людмила Юферова
               Перевела с украинского языка Инесса Соколова

КОЛОДЕЦ (2-й вариант перевода)

От давности печальной двух столетий
Прапрадедов колодец вижу, жив. 
Присел в сугроб, и тут же снежный  ветер
Прикрыл с избытком, не жалея сил.

Душа стремится к небу, но продрогла,
Зрачки воспринимают солнца круг.
По верху есть ледок – с ажуром стёкла.   (2 - похож на стекла)
А ветер крутит ручку… снег  – как пух…

Он удивлён:  никто к нему не ходит,
Давненько рядом не было людей,
Хотя так много лет в лицо всех помнит –
И сотни уст, и тысячи очей…

Раздумья к землякам и Богу манят…
Зима пуховым пледом  снег кладёт…
Сегодня от колодца только память
С пустым ведром без радости  идёт.

1-й вариант перевода на http://www.stihi.ru/2016/01/15/4715
---------------------------------------------------------

Оригинал 

на http://www.stihi.ru/2016/01/14/6501

КРИНИЦЯ

В полоні двохсотлітньої зажури
Криниця прапрабатьківська дріма.
Вона присіла в сніжні кучугури,
Які так щедро кинула зима.

Її душа зліта до небозводу,
В зіницях промінь сонця не затух,
Окрай цебрин – химерні скельця льоду,
І корбу крутить вітер-відчайдух.

Дивується криниця і не знає,
Чого так довго не було людей,
Вона ж усіх в обличчя пам’ятає,
І сотні вуст, і тисячі очей…

Думки про земляків до Бога манять…
Зима на ковдри білий пух пряде…
Сьогодні від криниці тільки пам’ять
Із відрами порожніми іде…