Твоя душа чорна неначе зола
І мариш ти про те, чого нема
Скажи, навіщо ти покликала мене з собою
Моя душа померла і пішла.
****
Кричиш? Вже піздно. Мариш? Досить.
І чай вже нам в кав'ярні не дадуть.
Навіщо нас покликала ця осінь?
Я гніваюсь. І гнів мій переходить в лють.
****
Типові люди. Ти продажне стерво.
За гривню твою душу продадуть.
А очі сині, чи зелені...
Це не важливо. І не в цьому суть.
****
Твій погляд будуть знати мільони.
Мільони будуть доторкатися до твоїх рук.
Ті люди, що так спотворили кохання...
Ті люди, що обірвали серця стук.
****
Мені не боляче, адже мене немає.
Я не кохаю тебе більше, тож забудь.
Я тільки погляд твій запам'ятаю.
Та чорні ангели, його в моїй уяві заберуть.
Нема душ
© Copyright: Катя Кот 2, 2015
Свидетельство о публикации №115122710727
Свидетельство о публикации №115122710727
Рецензии