Місяць світиться, як фосфор,
Посила до мене промінь.
На мою вразливу душу
Почуттів надходить повінь.
Міниться сніг самоцвітом;
Був сумний духмяний вечір.
Падають сніжинки білі,
Як метелики, на плечі.
І мені здались сумними
Місяць, сніг і синє небо...
Чи це сум у мОїм серці?
Я балакаю до себе:
Чому світ живе в шахрайстві
І ніхто це не зупинить?
Доки будемо терпіти
І коли ми відпочинем?
Та ніхто на це питання
Досі не відповідає...
І оце людське страждання
Серце мОє розриває.
Лютий, 2004р.
Мiсяць свiтиться, як фосфор
© Copyright: Вадим Ферзь, 2015
Свидетельство о публикации №115110610171
Свидетельство о публикации №115110610171
Рецензии
Законный вопрос: "Чому світ живе в шахрайстві І ніхто це не зупинить?" Он был задан автором, когда ему было лет 20-21, но и сейчас столь же остёр и актуален. Но кто и когда это всё остановит? Наверное, только ваше поколение, Вадим, и ваши детки. Твой сынок, можливо? Иначе... Не буду распространяться, что дальше. Сам знаешь.
С удовольствием прочитал твоё творение. Надеюсь и сейчас твоя душа не заскорузла, она по-прежнему "вразлива" и на неё "почуттів надходить повінь".
С теплом,
Вадим Цимбалов 04.08.2019 11:01 • Заявить о нарушении
С удовольствием прочитал твоё творение. Надеюсь и сейчас твоя душа не заскорузла, она по-прежнему "вразлива" и на неё "почуттів надходить повінь".
С теплом,
Вадим Цимбалов 04.08.2019 11:01 • Заявить о нарушении
Так, Вадиме! Душа моя i досi вразлива, бо якби була каменем- то я начхав би на все це безладяя. Дякую, що завiтали до мене.
Вадим Ферзь 04.08.2019 11:16 Заявить о нарушении
Вадим Ферзь 04.08.2019 11:16 Заявить о нарушении