Дерева гуляють в зеленому гаю.
Туман оксамитовий їх обіймає.
Серпом сіда сонце, з теплом своїм гасне.
За лісом ховає обличечко ясне.
У місячнім сяйві застигли всi мрiї.
Від білого місяця й нічка біліє.
Мов вершник, у далеч вона пролітає.
Тремтить срібло місяця над небокраєм.
Нічний теплий вітер в кущах все шепоче,
Немов гра на арфі малесенький хлопчик.
Замріявсь гайочок під сну синю казку
І сниться весна йому - буйна і ясна.
Веде сич лупатий з совою розмову.
Шепочеться вітер, співа колискову...
Лютий, 1999р.
У гаю
© Copyright: Вадим Ферзь, 2015
Свидетельство о публикации №115110310021
Свидетельство о публикации №115110310021
Рецензии
Ах, как здОрово описана украинская ночь!.. Последние две строки вообще умилили, и я, как и ваш "гайочок, замріявсь". Чудесный, всё же, украинский язык! Почему вы, Вадим, перестали писать на рiднiй мовi? Чи вона не рiдна? Вы ведь владеете ею в полной мере.
С теплом,
Вадим Цимбалов 23.08.2019 14:48 • Заявить о нарушении
С теплом,
Вадим Цимбалов 23.08.2019 14:48 • Заявить о нарушении
Спасибо! Наши ночи самые прекрасные! Приезжайте на шашлычок под ночным небом при трелях сверчков! ММММ! Красотень!
Вадим Ферзь 24.08.2019 19:19 Заявить о нарушении
Вадим Ферзь 24.08.2019 19:19 Заявить о нарушении