Зайве, або Зимна кава
Я про каву забула зовсім.
У співачки одна октава,
І пісні її всі про осінь.
Ти мене умовляв весь вечір,
Аби я не ховала коліна.
Вийшов вечір подібним до втечі,
І між нами свіча зомліла.
Я коліна закрила рішуче.
Замість сонця – до обрію злива.
А співачка все осінь мучить...
І октава її фальшива...
Свидетельство о публикации №114111410194
И даже в драматизм женского "я коліна закрила рішуче" не поверила)
Может, конечно, авторская задумка была другая, но я без женской рентгеновской иронии не могу воспринимать этот стих, который, кстати (очень даже Кстати), напоминает своими правильными, корректирующими чей-либо наблюдательный взгляд на происходившее за столиком в кафе, строками макияж... Да-да) Тени, тушь, основа, помада, румяна, подводка...................
Мне понравилось. И то, как мне видится стих, мне тоже нравится.
Казнить нельзя помиловать)
М-Арфа 05.12.2014 13:26 Заявить о нарушении
Миклош Форма 17.11.2014 14:37 Заявить о нарушении
М-Арфа 20.11.2014 13:43 Заявить о нарушении