Твоє дитинство
Руки в задирках, ноги збиті
І розірвана штанина…
Знову ти домашнім розкажеш,
Що у тім не твоя вина.
Просто верби схилили коси
До самісінької води,
Й на верхівки залізти манять
Ті триклятії клинчаки.
Знову мама мораль прочитає,
Й лупки дасть, щоб краще дійшло,
А бабуня тебе пошкодує
І поставить на стіл молоко,
Ще млинців височезну копицю,
І варення із яблук смачне,
Й доки ти смакувати будеш
За вікном вже село засне.
А на ранок все буде знову:
Хлопці, задирки і бур’яни…
І ще й досі твоє дитинство
Часто стукає в твої сни…
Детство
© Copyright: Ольга Заика, 2014
Свидетельство о публикации №114070603860
Свидетельство о публикации №114070603860
Рецензии