На вiдстанi...
провалля, безмовність і зустріч остання.
Щебече світанок, за днем день біжить
натхненням безбарвним, як збуджують сни
то й ми не цікаві збирали думки…
Ми ж Долям підвладні, а Вічності мить
ота, що спливає німим відчуттям
хвилюється серце, тремтить і болить –
Душа у багатті змарнілих видінь
у вітрі відлунює, в прірві молінь…
Свидетельство о публикации №114051210488