Квапливо ніч втікає десь,
повіки ранок сяєвом лоскоче,
пульсує, б’ється новий день,
як нетерплячий змовкнути не хоче.
Спішу із лабіринту я,
гріхи спроваджуючи на Голгофу.
О, Доле – Воля, вільний я
немов блаженний в вірі сплющив очі
в молитві за Любов Твою!..
Спочивши трохи, знову мчить
життя за часом зранене до смерті
не намагаючись таїть,
ні сліз в душі, на серденьку пожежі…
В молитвi за Любов
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114051110302
Свидетельство о публикации №114051110302
Рецензии