Я природу люблю
Після тебе зневіри нема.
Ніжні блискавки – білі руки –
неспроможна сховати пітьма.
Серце – громом, й дощу не треба.
І для чого сльозливі дощі?
Ти – навіки моє небо:
руки-блискавки уночі...
Не боюся такої природи –
саме так я природу люблю.
І щоб краще побачити вроду,
я про блискавки небо молю...
...Після тебе зневіри немає.
Після тебе розпуки нема.
Про безсоння щоночі благаю,
і од блискавок гине пітьма...
Свидетельство о публикации №114040801550