До 200-рiччя Т. Шевченка
В гірських потоках сивих гір
Бриніли звуки солов'їні,
Дзвенів криштальний, чистий спів.
Сопілка звуки ті ловила...
Вони стрибали під смичком...
Трембіта ними голосила...
Неслися вихром - гопаком!
Співці народні їх збирали -
Історія жила в піснях,
В кобзарських думах - гучна слава
Народу нашого в віках!
Дніпро гримить козацьким співом!
Під колискову спить маля...
І чудувався світ тим дивом:
Такая мова - звідкіля?!
Спасибі сину України,
Тобі, Тарасе-Кобзарю.
В сузір'ї велетів країни
Ти запалив нову зорю.
На увесь світ скажу сміливо,
Що твоїй славі жить повік,
Бо возвеличив ти на диво
І розум наш, і наш язик.
Свидетельство о публикации №114040505590