22. 01. 14

Ну як так можна? ЖивеЕ серцЕ
Розбити враз, немов стареЕ зеркальцЕ.
Через свою халатність чи жорстокість
Згубить життя! Чиюся гордість!

Ось нащо ви, скажіте, нащо
Вбиваєте своїх сестер, братів?
Вам після цього не заживеться краще -
У голові навік застине спогадів дим.

Як той, яким травили ви людей.
І сльози на очах малих дітей
Нехай завжди будуть пред вашими очима.
Ох, не забудете, як страждала Батьківшина!

Ох, не забудете, як плакали навзрив
Старі матусі, невістки, жони.
Може ніхто із вас ніколи не любив?
І серця ваші затягнути в окови?

Так ви раби? Службовці біса!
За його покликом підняли свої списа?
Прокинтеся! Ви люди! Вільні українці!
Пишіть же гідну історію на новій сторінці!


Рецензии