Побачу за холодним склом осінній сад.
У сумному танці останній листопад.
Чутно лиш мінорну мелодію дощу.
Гарно. Прислухаюсь. Від захвату мовчу.
Згадувати буду часто шепіт вітру.
Золотим вбранням необхідно покрити
Голі, замерзлі нещаснії віти.
Сумую за літом, за теплим сонцем...
Квітку малу на заплаканім віконці
Намалюю на згадку. Полину в пустоту.
До весни занурюсь в глибоку дрімоту.
Таке незатійливе маю бажання!
"До зустрічі, осінь!", - скажу на прощання.
10.10.2013
Холодний листопад
© Copyright: Юлия Найдёнова, 2014
Свидетельство о публикации №114012709716
Свидетельство о публикации №114012709716
Рецензии