Вирвали рай з корінням,
Кинули в пекло кипіти.
Знали би, що робили!
Сором нема де подіти.
Листям наруги прикрились,
Витерли душу ногами.
Стали собі ворогами,
Гордість, не можем змиритись.
Кармою вкрили доріжки,
Сиплячи пепел під ноги.
Друзі стають ворогами
Пробачить ніяк не в змозі.
Вирвали рай
© Copyright: Елена Полищук -Зелинская, 2013
Свидетельство о публикации №113110411885
Свидетельство о публикации №113110411885
Рецензии