***

Бурі літають

Розсипані бурі,
по світу літають.
Як порох маленький
вітри їх розносять --
Усюди: від хати до хати...
Від самої найбіднішої,
аж до найбагатішої палати.
Нема як і думать, про них;
А тим більше щось повідати
-- Поводитись як з ними?..
Як їх недоціль розпізнати?
Сидіти спокійно, напевне
Не так і подібно! То що ж
"шити-прясти" суспільно?..
Аби їх подолати!

Я збудував хату високу,
Покрив її очеретом
-- з хамна та соломи...
Зібрав до неї всю рідню
Щоби спокійно проживати
Й дати місце тихому сну.

Мій сусід тоже так думав.
Купив собі човна "Лагуна"
Задумав плавати, як мога:
Від берега, аж до порога
-- другого краю, доплисти
Спокійно... Так, як мога!
Така була його дорога.

Рзсипані бурі по світу
На хату мою налетіли...
Покрили її кришу з соломи
-- мій спокій забрали:
Громи дощового типу,
Як стріли, мій дах очеретовий
Оглушливим тріском, підпалили.
А човен сусіда проплив недалеко
-- Від берега свого
Він ще очей не звернув.
У глибинах морської води
Як та риба, він себе сам позбув.