Лишись менi

Нечутний плин замерзлої ріки.
Зимовий день  до болю білосніжний.
Лишись мені у пам’яті таким,
Як ти не є -  довірливим і ніжним.

На цьому святі тиші і душі,
Повільному, як танго старомодне,
Лишись мені у пам’яті, лишись,
Як ти не є  -  печальним і самотнім.

Тече ріка, немов життя тече,
І кожна мить  -  сліпучо-таємнича.
І можна не відводити очей
Від рідного засмаглого обличчя.

Лишись мені у пам’яті навік,
Як ти не є  -  ласкавим і покірним,
На мій жіночий, мій короткий вік
Таким єдиним, як зоря вечірня.

Лишись мені, щоб думати про те,
Що серед всіх утрачених ілюзій,
Ще є твоє обличчя золоте,
І ми з тобою ще сьогодні друзі…


Рецензии