Слави бажала
Вона сиділа і співала.
Голова її слави бажала
Не знала чи вечерниця,
після стомленого дня,
для неї б, погожою
сторінкою стала.
Вонаж сиділа і співала.
А зозуля ще кувала
тай сова ще спала.
Одного дівчина і не знала
-- Як сльозинки утирати,
тоді як ти, в воді,
свої оченки покупала?..
А слави вона бажала.
Не для себе;
Для милого свого
-- Томуж вона й кохала...
Кохати не вміла,
Думала, що не спати,
встигне її серденько
когось щиро полюбити.
Та не знала,
Що вечерниця не для всіх
щось доброго плекала;
Часами голову та ноги --
між собою перевертала...
Вонаж -- ота дівчина,
спокійно сиділа і співала.
Слави бажала
© Copyright: Микола Щома, 2013
Свидетельство о публикации №113051406231
Свидетельство о публикации №113051406231
Рецензии